Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) — захворювання, яке викликає утворення каменів у жовчному міхурі і жовчних протоках. Вона є одним з найбільш поширених недуг людини, нею страждає 10% населення, частіше жінки, ніж чоловіки (у 3-4 рази) 2. Жовчнокам’яна хвороба провокує розвиток холециститу.
В основі захворювання лежить порушення обміну холестерину і білірубіну і, як наслідок, зміна фізико-хімічних властивостей і в’язкості жовчі. Це може викликати її застій, утворення згустків і надалі — каменів. Камені бувають холестеринові (зустрічаються найчастіше), пігментні і змішані 1.
Ожиріння, надлишок тваринних жирів і сахарози в раціоні, недостатнє споживання клітковини, малорухливий спосіб життя є причинами зміни властивостей жовчі. Утворенню каменів також сприяють інфекції (стрептокок, стафілокок та ін.), хвороби (цироз печінки, цукровий діабет та ін.), прийом деяких ліків (естрогенів, клофібрату тощо) 2.
Власне процес утворення каменів може тривати декілька років, і спочатку хвороба не проявляється. Потім у людини можуть спостерігатися напади колючого або гострого болю справа у підребер'ї та печінці, гіркота у роті, слабкість, підвищена температура, жовтуха.
На набір та вираженість симптомів жовчнокам’яної хвороби впливає кількість каменів, їх розміщення і розмір, а також те, де «застряє» камінь. Коли у пацієнтів немає ніяких проявів захворювання, то зазвичай це одинарні, великі камені (латентна форма хвороби). Однак у половини таких хворих через 1-5 років спостерігаються ознаки хронічного калькульозного холециститу і розвиваються ускладнення 2.
Типовим проявом ЖКХ вважаються напади печінкової (жовчної) кольки, які виникають, коли камені виходять з міхура і починають рухатися протоками. Появу болю спричиняє спазм міхура і зростання тиску всередині нього. Біль з’являється раптово, зосереджується у правому підребер’ї, може віддавати у лопатку і праву руку. У людини спостерігається нудота і блювання, після якого, однак, полегшення не настає 1.
Якщо захворювання знаходиться на ранніх стадіях, використовуються методи лікування, спрямовані на збереження органу. До них відносяться розчинення каменів лікарськими засобами і дроблення їх ультразвуком або лазером.
Спазмолітики — одні з препаратів, що допомагають при гострому нападі болю і болях в періоди між нападами жовчнокам'яної хвороби. Вони усувають больовий синдром, сприяють відновленню прохідності протоки, нормальному відтоку жовчі і усуненню розладів травлення.2
Читайте також: Хронічний холецистит Показання до застосування препарату НО-ШПА®
1. Полунина Т.Е. Желчнокаменная болезнь. Лечащий врач. 2005; 2: 34-40.
2. Воротынцев А.С. Современные представления о диагностике и лечении желчнокаменной болезни и хронического калькулезного холецистита. Лечащий врач. 2012; 2: 54–58.